Архів Публікацій

Забута історія національного прапора – частина 2

096

Ікона намальована в Україні на початку 1940-х років, – школа Олекси Новаківського.

Національний Прапор України, яким він має бути: жовто-блакитним чи все ж синьо-жовтим?

Це – продовження статті, частина 1 тут
Закінчення статті, частина 3 тут

Передмова та застереження.
Деякі “історики” наполегливо продовжують стверджувати, що “перевертати прапор України – це провокація або неуцтво”.
Чому ж тоді нарід звик до формулювання “жовто-блакитний”, а державним прапором в Україні було затверджено синьо-жовтий стяг?
Перевертати, чи можливо все ж “повертати”?
Чи є історичні підстави для використання жовто-блакитного прапора?

Для того, щоб розібратись в наведених питаннях виникла ідея систематизувати всі доступні історичні світлини, документи та свідчення, що стосується жовто-блакитного прапора.
Якщо хтось бажає для себе зрозуміти: “чи є підстави для використання жовто-блакитного чи ні?” – ця стаття написана для Вас.

Ще одне застереження: публікація не має на меті пропагування націоналізму, нацизму (екологічного чи не екологічного).

Тому будь-які згадки та використання символіки, пов’язаної з цими явищами, слід розглядати виключно в аспекті історичної ретроспективи.
Матеріали наводяться в хронологічному порядку.

Кожна публікація має посилання на джерело, де було знайдено оригінальні фотоматеріали.

Тобто Ви можете перейти на сторінку і пересвідчитись, що матеріал не “зроблений” вчора в фотошопі десь в Ольгіно, а вже має певну історію.

Оскільки свідчень виявилось достатньо багато, довелось розділити статтю на ряд окремих публікацій.

В попередній публікації ми зупинились урочистим проголошенням Акту злуки між УНР та ЗУНР (січень 1919 р.).

Рухаємось далі!


Українські Січові Стрільці – вони ж усуси, УСС.

061

Українські січові стрільці на марші під Сонячно-блакитним Прапором.

Украї?нські січові? стрільці? — єдине українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 і стояли під проводом Української Бойової Управи (УБУ).

Військові УСС складають присягу, орієнтовно серпень 1918 р.

Українські Січові Стрільці були першими українськими частинами на бойовищах Східної Європи після Полтави 1709, вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму, створення військового словництва, термінології, військового фольклору, пісні й музики (оркестра УСС), для устійнення форми українського однострою (мазепинка).

Пам’ять про УСС і досі жива в українському народі, як є живим символом УСС — «Червона калина», пісня УСС і традиція елітарної частини української армії.

Військові УСС складають присягу, орієнтовно серпень 1918 р.

У окремих читачів виникне зауваження – на світлинах згори розташований світлий колір.

Тому, як стверджують окремі “знавці” це має бути синій або ж блакитний.

Переконатись, що на прапорах усусів знаходився жовтий колір нам допоможе дитяча забавка.

Дитяча витинанка з малюнками військових УСС, орієнтовно – перша чверть 20 ст.

Якщо раптом дитяча витинанка когось не переконала – ось вам листівка з усусами початку 20 ст.

065

Листівка Осипа Кириласа “Бо війна війною”. Із серії “Українські січові стрільці (типи в рисунках та малюнках)”. Видання “Червоної калини”, 1918 рік.

Якщо і листівка вас не переконала, наводжу цитату:
“В легіоні УСС масово уживали й краєвого галицького жовто-блакитного прапора. Такий жовто-блакитний прапор, з жовтою барвою вгорі і з блакитною внизу, як проречиста пам’ятка залишився в цікавому малюнку маляра УСС Куриласа на одній січово-стрілецькій листівці із серії “Бо війна війною”, репродукованій пізніше в журналі “Червона Калина” – Львів, 1918 р., стор. 48″.

Джерело: “Українські військові прапори й корогви. Історичний нарис” Микола Битинський.

064

Присяга Січових стрельців – членів Директорії, 14 жовтня 1919 р., м. Кам’янець-Подільський.

066

Головний Отаман; голова Директорії УНР (13 лютого 1919 року — 10 листопада 1920 року) – Симон Петлюра.

Си?мон Васи?льович Петлю?ра (нар. 10 (22) травня 1879, Полтава — † 25 травня 1926, Париж) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил.

067

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі у Фастові після звільнення міста від більшовиків. 29 серпня 1919 року

Симон Петлюра – член ГС УЦР (від 28 червня — 31 грудня 1917) на посаді Генерального секретаря з військових справ.
Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920).

068

Український стяг зі старої листівки. Музейний експонат. Початок 20 ст.

069

Жителі Києва вітають польсько-українські війська на вулицях Києва 10 травня 1920 року.

O

Прапори в музеї Петлюри в Парижі, 1940 р.

Цікаво, якщо на світлинах того часу за думкою “знавців” кольористики “синій колір виглядає світлішим за жовтий”, то на чорно-білих малюнках мабуть теж було прийнято зображувати синій колір світлим, а жовтий ретушованим?
Мабуть так?

070

Обкладинка журналу “Україна в Таборі”, друга половина 1920 року.

071

Журнал “Скиталець”, грудень 1920 року.

072

Марка часів УНР номіналом 2 грн., початок 1921 р.

1919 року адміністрація Директорії замовила у віденській друкарні військово-географічного інституту серію з 14 марок із номіналами від 1 до 200 гривень.
На марці номіналом 2 гривні зображена алегорія «Молода Україна». Випуск отримав назву віденська серія. Друкування марок завершене 31 травня 1921 року.

073

Різні марки УНР, початок 1921 р.

У зв’язку з витісненням військ Директорії за межі України марки поштового застосування не мали. Марки віденської серії використовувалися надалі емігрантськими організаціями як агітаційні і для виготовлення різного роду фантастичних надруків.

074

Група інтернованих українських вояків у таборі біля м.Вадовіце (Польща), 1922 р.

На світлині на задньому плані зображений прапор з емблемою автомобільних військ Армії УНР.

075

Загін вояків УГА в Йозефові, Чехословаччина, 1922 р.

Перейдемо до надзвичайно цікавої процедури – посвячення пластового прапору.

076

Посвячення пластового прапору у Хустові, травень 1934 р.

Про пластове свято у Великому Бичкові зв’язковий Юрій Грім записав такі спомини:

Тоді (на загальних зборах „Союзу”) рішено, що пластове свято того року влаштуємо у Вел. Бичкові, у днях 11—13 мая 1934 р. і то як Краєве Святоюрське Свято, на яке ми запросили пластові відділи цілого Закарпаття … 

077

Посвячення пластового прапору у Хустові, травень 1934 р.

Уже в п’ятницю вечір, дня 11 мая, до Вел. Бичкова зійшлося 238 пластунів з різних міст Закарпаття. 

078

Посвячення пластового прапору у Хустові, травень 1934 р.

Правда, ще не всі пластуни мали однострої (головно ж члени Село-Пласту з Гуцульщини прийшли тільки у своїх чудо­вих народних строях), але це робило таборування ще пестрійшим. 

079

Посвячення пластового прапору у Хустові, травень 1934 р.

У неділю пластуни вислухали св. Службу Божу у місцевій церкві, під час якої співав пл. хор.

По св. Службі посвячення ку­рінних прапорів. 

080

Посвячення пластового прапору у Хустові, травень 1934 р.

Опісля від церкви сформовано похід головною вулицею до табору (з Великого до Малого Бичкова, над ріку Ти­су), в якому взяло участь до 250 пластунів і пластунок, співаючи пластові пісні. 

081

Посвячення пластового прапору у Хустові, травень 1934 р.

До походу долучилося багато гостей, щоб бути свідками спортових змагань.

082

Посвячення пластового прапору у Хустові, травень 1934 р.

“Це просто Свято якесь” – зрадіють прихильники теорії “українського геральдичного товариства” (ті хто дотримується думки про спотворену передачу кольорів: мовби згори світлий, тобто синій, а внизу темний – це безперечно жовтий).

Доведеться їх засмутити.

Пластовий прапор був жовто-блакитний. Ось вам свідчення.

086

Пластовий прапорець з Карпатської України, 1936. Зберігається в Українському музеї в Клівленді.

083

Ілюстрація з книги Тадея Скотинського “Український герб та прапор”, 1935 р. Видання товариства “Просвіта”.

ДжерелоТ. Скотинський “Український герб та прапор”, 1935 р., видання товариства “Просвіта”:
“при поземному поділі щита на два поля геральдичний закон приймає горішнє поле за перше, більше почесне, а долішнє поле за друге, побічне. Тимто в горішньому полі, або в горішній смузі українського прапору, мусить бути барва жовта, а другому, в долішньому – блакитна”.

084

Українські військові відзнаки. Музейний Експонат.

Жовто-блакитний прапор використовується не лише на військових відзнаках.

Але й застосовується в народному мистецтві.

085

Картина “Думи мої, думи мої”, 1936 р.

Цитата з супровідного листа, з яким було надіслано наведену світлину: “хочу поділитися фотографією нашої сімейної реліквії…це картина на вірш Т. Шевченка “Думи мої, думи мої” довоєнного періоду…її моя прабабця всю війну зберігала в дуплі старої грушки в саду…на стіну вона потрапила лише після проголошення незалежності… “.

152

Вишито в 1949 р.

Напис на вишивці “Боже, дай волю Україні“.
Було створено в 1949 р. репресованою українкою біля вікна товарняка по дорозі у сибірський табір.

090

Карпатські українці на маніфістації з жовто-блакитними прапорцями, 12.02.1939 р.

Жовто-блакитне розташування кольорів цілком відповідає геральдичній науці.

Про це, зокрема, йдеться в чисельних працях Миколи Битинського.

091

Державні відзнаки за малюнками М.Битинського, кінець 1930-х років. З архіву ЦДАВО

092

Державний прапор за проектом М.Битинського, кінець 1930-х років. З архіву ЦДАВО.

Цитата: “Звичайно, означування порядку національних барв у прапорі брав на себе або сам командир частини з власного погляду і розуміння, або вирішував це питання джура чи якийсь підстаршина, якому доручалося спорудити або вивісити прапор.

При цьому виконавці найбільш послуговувались дуже тоді популярною в масах наївною т.зв.  “народньою” і “природньою” символікою, яка підказувала будувати прапори блакитно-жовті, себто такі, в полотнищах яких блакитна барва була нагорі, а жовта внизу на тій ніби підставі, що національний наш прапор віддзеркалює краєвид України: блакитне (синє) небо і золоті лани пшениці.

Тим то пояснюється, що наряду з прапорами жовто-блакитними, що будувалися за своєю справжньою назвою, постала велика кількість прапорів відворотніх – блакитно-жовтих, які утворилися за тією незграбною “небесно-пшеничною” символікою”. 

Джерело: “Українські військові прапори й корогви. Історичний нарис” Микола Битинський.

089

Нарукавник ОУН Євгена Коновальця (1930-1940 роки).

Нарукавник ОУН з 1930-1940 рік під проводом Євгена Коновальця. Фотографія була зроблена в Музеї Історії України.

Після загибелі Євгена Коновальця 23 травня 1938 р. головою Проводу Українських Націоналістів став Андрій Мельник.

087

Прапор ОУН Мельниківців.

Мельник Андрій – колишній січовий стрілець, співзасновник Української Військової Організації (в 1920 р.).

В 1938 р. очолює Провід Українських Націоналістів (скорочено – ПУН).

Детальнішу інформацію про цю визначну, без перебільшення? постать в історії України, кожен охочий знайде за допомогою пошукової системи в мережі Інтернет.

Нагадаю, що під кожною світлиною підкладено гіперпосилання на першоджерело, де її було знайдено.

Кожен може натиснути на світлину, перейти на сторінку Львівської ОУН і переконатись в оригінальності нижченаведеного зображення.

088

Прапор ОУН Мельниківців. Зберігається в кімнаті-музеї Мельника в Дрогобичі

У серпні 1939 року в Римі відбувся другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді голови ПУН.

Проте група молодих націоналістів на чолі з Степаном Бандерою, яка після окупації Польщі Німеччиною повернулася з тюрем і була відірвана від діяльності Організації, почала домагатися від ПУН та його голови полковника Андрія Мельника зміни вичікувальної тактики ОУН, а також усунення з ПУН кількох його членів. Конфлікт набрав гострих форм і призвів до розколу.

У лютому 1940 року утворився «Революційний Провід ОУН» на чолі з Бандерою.

Щоб “відрізнятись від попередників” ОУН (Б) затверджує своїм прапором синьо-жовте знамено.

097

Опис символів ОУН (Б) з архіву ЦДАВО. 10.02.1940 р.

Цікаво, що в описі символів ОУН (Б) є така згадка: “згідно з правилами геральдики наш прапор мав би бути жовто-блакитним. Але історичною традицією освячений прапор з відворотним порядком барв. Має бути вверху блакитне, а внизу жовта”.

102

Урочистості з нагоди проголошення відновлення Української державності в м. Підгайці Тернопільської обл. 30 червня 1941 року.

На світлині з прапором зображений Михайло Гишка, псевдо “Крук”, майбутній надрайоновий провідник СБ ОУН.

098

По центру – отаман Тарас Бульба-Боровець. Серпень 1941 р.

Ще один прихильник жовто-блакитного розташування кольорів – отаман Полiської Сiчi Тарас Бульба-Боровець.

Засновник Української Повстанської Армії (УПА).

Командир Української народно-революційної армії (УНРА) .

Командир Парашутної бригади-Група “Б” диверсантiв Української Нацiональної Армiї.

Генерал-Хорунжий Українського Вільного Козацтва.

100

101

Вояк Української національної революційної армії, червень – липень 1941 року. Центр ім. В. Липинського Militaria Uсrainica.

096

Ікона намальована в Україні на початку 40-х років, – школа Олекси Новаківського.

На іконі бачимо жовто-синій козацький прапор.

Всіх вразливих і неврівноважених читачів прошу на цьому зупинитись – продовження ознайомлення з викладеним нижче матеріалом може бути важко сприйняте вашою психікою.

В 1942 р. розпочинається період участі українських збройних формувань у Другій Світовій Війні в складі Українського Визвольного Війська.

Можливо прихильники “народньої” теорії розташування кольорів на прапорі зможуть знову зауважити: на наведених чорно-білих світлинах світлий колір – блакитний (згори), а темніший колір – то є жовтий (знизу)?
Подивимось уважно?

103

Сотня УВВ, сформована при танковій групі генерала фон Клейста. Літо 1942 р.

Цитата: “Влітку 1942 року в містечку Лозова Харківської області було створено сотню УВВ, вона була сформована при танковій групі генерала фон Клейста. Відділ був цілком уніформований та був теж кінний в шоломах з жовто-синіми відзнаками.
29 червня 1942 р. перекладач у тиловій команді 17-ої армії О. Корчак-Городиський, описуючи у своєму щоденнику зустріч із однією з таких сотень українських добровольців в містечку Лозова на Харківщині, писав: “Перед полуднем зустрінув я на вулиці кінний відділ українських добровольців, які в шоломах з жовто-синіми відзнаками на них, з крісами на плечах, з українським прапором і українською піснею проїжджали кудись на Схід.

Напереді їхало 2-ох старшин, на нараменниках мали синьо-жовті стяжки…

Ті відділи були, мабуть, першими більшими з’єднаннями українських добровольців, створеними взимку 1941-42 при панцерній групі ген. Кляйста у Маріуполі, якого особистим перекладачем і організатором тих відділів був студент-технік з Бресляв (Бреслау) Михайло Головатий”.
Джерело: Корчак-Городиський О. З щоденника воєнного перекладача // Вісті Комбатанта. – 1989. – Ч. 1. – с. 71.

104

Газета “Голос пропагандиста”- світлина “На перших курсах пропогандистів УВВ”.

105

Шеврон УВВ, літо 1942 р.

Далі вже не буде сумнівів, щодо порядку розташування кольорів на військових відзнаках УВВ.

Жодної позначки з синьо-жовтим розташуванням кольорів у вояків УВВ під час вивчення архівних матеріалів не було виявлено!

106

Шеврон УВВ, літо 1942 р.

107

Шеврони УВВ, літо 1942 р.

108

Кітель вояка УВВ, 1943 р.

109

Шолом вояка УВВ, 1943 р.

110

Шеврон УВВ, 1943 р.

111

Шолом вояка УВВ, 1943 р.

112

Кітель вояка УВВ (Українського Визвольного Війська) перероблений з голландського.

Кітель вояка УВВ (Українського Визвольного Війська) перероблений з голандського.
Саме цей варіант був найпоширеніший в УВВ. На лівій стороні Знак “За Заслуги”.
В 1942 р. було оголошено про заснування цієї нагороди для східних народів, право нагородження яких надавалося міністру східних територій і генерал-інспектору східних військ Вермахту.

Знак призначався для нагородження військовослужбовців Українських формувань в тому числі.

113

Шеврон УВВ, 1943 р.

114

Моторизована колона Українського Визвольного Війська, Східна Пруссія. Ймовірно 1944 р.

Моторизована колона Українського Визвольного Війська,
Східна Пруссія. Ймовірно 1944 р.
Для ідентифікації УВВ домальовували свастики на українських прапорах.

115

Шеврон УВВ

116

Однострій Другої Дивізії УНА у складі військ Третього Райху.

117

Оригінальний прапор УПА, орієнтовно середина 1940-их років.

Пам’ять про жовто-блакитний прапор зберігалась аж до 1949 р.
Так, в «Початковому вишколі українського революціонера» було зазначено таке:
Синій колір відображає голубе українське небо, а жовтий колір – золоте гаряче українське сонце.
Ці кольори віддають ясний, життєрадісний, волелюбний зміст духовости українського народу”.

Далі буде ще цікавіше.

В продовженні статті ви дізнаєтесь:
– з яким військовим формуванням в першу чергу асоціюється жовто-блакитний прапор у комуністів та наших “північних сусідів”?
– чи зберіглась пам’ять про жовто-блакитний прапор в українській діаспорі та за кордоном?
– скільки листів до Верховної Ради України потрібно, щоб вирішити питання про розташування кольорів на прапорі?

Зайченко Олександр, спеціально для сайту www.прапор.укр

Читати закінчення статті, частина 3 тут
Повернутись на початок, частина 1 тут

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>